варисційська складчастість

варисційська складчастість
герцинская складчатость (Варисцийская складчатость) - одна з найінтенсивніших в історії Землі (кінець девону - початок тріасу) деформацій земної кори, що відбувалася протягом пізнього палеозою. Під впливом Г.с. утворилися складчасті гірські системи - Аппалачі, Анди, Тянь-Шань, Алтай, Урал та ін., в Україні - Донецький кряж. Підводний вулканізм епохи, що передувала герцинському горотворенню, супроводжувався формуванням родовищ міді, свинцю, цинку на Уралі, Алтаї, Півн. Кавказі. З інтрузійними процесами пов’язане виникнення родовищ платини, титано-магнетитів, азбесту та ін. В орогенний період герцинського циклу ґранітоутворення сприяло формуванню руд свинцю, цинку, міді, олова, вольфраму, золота, срібла, урану в Європі, Азії та Австралії. З передовими і міжгірськими прогинами герцинід пов’язані великі кам’яновугільні басейни - Донецький, Печорський, Кузнецький, Рурський, Саарсько-Лотарінгський, Верхньосілезький, Південно-Уельський, Аппалачський та ін., а також басейни кам’яної та калійної солей.

Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. . 2001.

Нужно решить контрольную?

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»